Огласительні бесіди з восприємниками у Свято-Миколаївському соборі.

Щочетверга ввечері при Свято-Миколаївському соборі м. Бердичева з благословення Високопреосвященнішого Никодима, Архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського, проводяться огласительні бесіди з восприємниками охрещуваних. Священики знайомлять їх із основами християнської віри та життя, ведуть розмову про суть і значення Таїнства Хрещення та відповідають на різні важливі питання слухачів.

Оглашення – древня практика Православної Церкви. Вже в IV столітті людей, які приходили хреститися, спочатку навчали основам віри. І Церква протягом цих днів особливим чином молилася про тих, котрі готувалися до Хрещення.

Свята Церква дарує нам сили «до життя і благочестя» в міру нашої віри і любові до Бога. Вона подає благодать Святого Духа через Таїнства, які були засновані Господом нашим Ісусом Христом. Таїнство Хрещення є дверима в Церкву Христову. «І кожний, хто входить у неї, і той, хто його супроводжує, повинні усвідомлено проходити це поприще й володіти необхідними правилами та начатками богослов’я, щоби осягнути ази Православ'я. Восприємник має відповідати високому званню духовного батька дитини, – розповідає слухачам бесід благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков. – Маючи з похресником нерозривний духовний зв’язок – ніби духовну пуповину – восприємник несе перед Богом, перед Матір’ю Церквою і перед людьми всю повноту відповідальності за душу своєї сприйнятої в Таїнстві Хрещення дитини, а, значить, достатньо володіти необхідними знаннями, щоб і захистити її, і навчити праведній вірі, і дати зразок християнського життя, будучи самому на висоті свого звання, і здійснювати свою святу місію восприємництва». Таїнство Хрещення є духовним народженням людини, яка єднається з Богом. Святий Апостол Павло називає його «купіллю відродження та оновлення Святим Духом», без якої неможливо «ввійти у Царство Боже» і стати спадкоємцем вічного життя.

Бути восприємником – почесне право.

Із глибокої давнини в Православній Церкві існує традиція, що сходить до апостольських часів, – мати восприємників при Хрещенні. Вони ставали духовними батьками дитини і духовними родичами її батьків.
«Бути хрещеними батьками, – говорить клірик Свято-Миколаївського собору протоієрей Віктор Сватула, відповідальний у благочинні за відділ релігійної освіти, – велика відповідальність перед Господом і рідними тих, котрі приймають Хрещення, за духовне зростання дитини. Їм доведеться вчити свого хрещеників основам православної віри, давати духовні настанови. Вони мають бути віруючими і обов’язково – православними християнами. Перед Таїнством Хрещення рекомендуємо восприємникам сповідатися і причаститися. І, що дуже важливо, хрещені батьки мають знати молитви, особливо – «Символ віри», що містить дванадцять членів (положень)…

Через триразове занурення у воду людина помирає для життя плотського, гріховного, та відроджується Духом Святим до життя духовного і святого.

Стати християнином – значить стати новою людиною. Коли Никодим, прийшовши до Христа, запитав Його, як людина може народитися знову, Христос ясно відповів йому: «…Істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться водою і Духом, не може увійти в Царство Боже. Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух». І людина виходить із купелі святою та чистою! Майже в усіх народів вода здавна є символом очищення. За словами Святого Кирила Єрусалимського, «вода по освяченні стає для охрещуваного гробом і матір'ю». Гробом – тому, що, увійшовши в купіль, людина в подобі з'єднується зі смертю Христовою, а матір'ю – тому, що здійснюється її духовне народження.

Священна історія, як і історія християнства, знає багато прикладів, починаючи з апостола Павла, коли ті, котрі увірували в Христа, а потім хрестилися, ставали новими людьми. Духовне народження означає, що людина починає жити для Христа та інших і знаходить у цьому повноту життя.

Сам Христос прийняв Таїнство Хрещення на Йордані від Іоанна Хрестителя. Святий Дух зійшов на Ісуса у вигляді голуба, щоби показати, що Той є улюбленим Сином Божим. А після Воскресіння Свого, посилаючи апостолів на проповідь, Він сказав: «Ідіть, навчайте всі народи і хрестіть їх в ім'я Отця і Сина і Святого Духа».

Олена Олійник готується стати хрещеною матір’ю і прагне до духовного самовдосконалення. Вона уважно слухає розповідь священика, клірика Свято-Миколаївського собору протоієрея Зиновія Ромаха: «Святе Хрещення є найпершим Таїнством, основою всього християнського життя. Священний обов’язок восприємників – прийняти дитину під духовну опіку.

Один із важливих моментів Таїнства Хрещення – читання «Символу віри». «Символ віри» молільники співають перед звершенням Святої Євхаристії, з найдавніших часів він уходить до чину Божественної Літургії. «Символ віри» був складений Святими Отцями на Першому (325 р.) та Другому (381 р.) Вселенських Соборах і служить керівництвом для Церкви на всі часи.

Під час Таїнства Хрещення восприємники тричі відрікаються «від сатани й від усіх справ його, і від усіх ангелів його, і від усього служіння його, і від всієї гордині його». Після цього охрещуваний сповідає вірність Христу. Священик тричі запитує: «Чи з'єднуєшся ти із Христом?» Восприємник тричі відповідає: «З’єднуюся». На питання священика: «І чи віруєш Йому?» – восприємник говорить: «Вірую Йому, як Царю і Богу». Після цього читається «Символ Віри» – коротке викладення історії християнства та християнських істин і цінностей.

Духовне виховання дитини – це дуже важлива місія, яку мають із честю нести хресні батьки».

«Якщо людину вибрали хресним батьком або матір’ю, значить, їй довіряють, вважають гідною, – звертається до учасників бесід клірик Свято-Миколаївського собору ієрей Роман Натальчук. – У давнину восприємники були і в дорослих, потім їх стали брати для хрещення дітей. Головна роль поручителів полягала в підготовці людини до хрещення, яка традиційно проходила під час постів: Різдвяного і Великого, а Хрещення звершувалося напередодні Різдва та Пасхи. Вони повинні були навчити своїх хрещеників основам православної віри і благочестя. Але їх турбота про новонаверненого з прийняттям Таїнства Хрещення закінчувалася. Згодом при хрещенні дітей роль восприємників дещо змінилася: їх обов’язки не завершувалися хрещенням, а починалися із прийняття дитини з купелі. Вони свідчили церкві, що ці немовлята будуть виховані ними в християнській вірі. Між дитиною й восприємником виникали особливі стосунки – духовне споріднення. У такий духовний зв'язок вступав лише один із хресних батьків – однієї статі з охрещуваним. Звичай мати двох восприємників затвердився в Православній Церкві пізніше.

Хресні батьки повинні знати основні істини православної віри та бути освіченими в церковних питаннях, брати участь у Святих Таїнствах, щоденно молитися. Потрібно прагнути наслідувати Христа, духовно удосконалюватися. Хресні мають привчати прийнятих ними від купелі відвідувати церковні служби, постити і разом зі своїми хрещениками постійно приступати до Святих Таїнств Сповіді та Причастя. Але головне – молитися про своє хрещеників. Через молитви Господь невидимо для нас посилає Свою благодать, яка захищає і зміцнює. Восприємникам потрібно відповідати цьому покликанню, щоб, бачачи їх благі справи, хрещеники прагнули наслідувати своїх духовних батьків».

«На превеликий жаль, більшість не володіє відповідними знаннями і восприємництво зводить до примітивного кумівства. Доволі часто люди навіть не знають основ православної віри і не розуміють своєї ролі духовного вихователя та наставника. Відвідуючи хрещеника, вони обмежуються лише тим, щоб передати йому подарунки на свята, час від часу грають із малюком та підтримують дружні стосунки з батьками дитини, – говорить благочинний Бердичівського округу протоієрей Віталій Бойков. – Інститут восприємників у його справжньому значенні необхідний у наш час більше, ніж коли б то не було, і він має надати велику допомогу в церковному вихованні дітей».

«3асвіти в серцях наших, чоловіколюбче Владико, нетлінне світло Твого Богопізнання…»

Під час духовних бесід восприємники слухають священиків із пошаною та особливою увагою. В них виникає багато питань, на які отримують вичерпне пояснення:

– Чи можна хреститися двічі?

– За словами Святого Апостола Павла, «Один Господь, одна віра, одне Хрещення…» У Таїнстві Хрещення людина народжується для нового життя з Церквою – духовного. Ми народжуємося лише раз, тому й Хрещення звершується один раз у житті.

Хрещення дорослих є результатом свідомого вибору свого життєвого шляху, важливим та усвідомленим рішенням, наслідком їх власної віри в Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, а благодать Таїнства це освячує й закріплює. Немовлята сприймають Таїнство несвідомо. Церква хрестить дітей по вірі батьків, і у них теж засівається насіння благодатного життя, що згодом, при належному християнському вихованні, приводить до повного переродження хрещеного. Міцна духовна сім’я повинна мати одну віру.

– Що таке Таїнство Миропомазання?

– Таїнство Хрещення включає і Таїнство миропомазання. Священик помазує новохрещеного освяченим миром, роблячи знак хреста на різних частинах тіла і проголошуючи слова: «Печать Дару Духа Святого». У цьому Таїнстві людині невидимо подаються дари Святого Духа, за допомогою яких вона росте і зміцнюється в житті духовному.

– Чи можна змінювати хресних батьків?

– Жодні обставини поведінки хрещених батьків не є приводом для повторного Хрещення. Буває, спілкування з хрещеними припиняється через певні обставини. Причини можуть бути різні: відступництво від віри, неблагочестивий спосіб життя, що вже вказує на невиконання обов’язків духовних батьків по відношенню до хрещеників. Замість них із благословення священика можна запросити для виховання у вірі та благочесті інших воцерковлених людей, які зможуть стати рідним батькам помічниками у духовному вихованні дитини. Щоб запобігти подібних ситуацій, хрещених для дитини треба обирати відповідально, вони мають бути справжніми православними християнами.

– Що таке крижма? Яку вибрати для Хрещення?

– Крижма – це новий білий одяг, полотно, яке використовується під час Хрещення і котре є символом чистоти та безгрішності.

– Чи можна відмовитися від того, щоби стати хрещеним?

– Можна, якщо ви відчуваєте, що не здатні допомогти рідним батькам у релігійному вихованні дитини. Якщо немає віри, готовності до духовної опіки, чесніше – відмовитися. Вибір ставати чи не ставати хрещеним має бути добровільним.
Спілкування із хресними батьками під час огласительних бесід налаштовує їх на розуміння важливості значимості Таїнства Хрещення – особливої духовної події.
«Щоб наслідувати Бога Отця та Ісуса – необхідно знати про Них, щоденно читати Біблію, – радять священики. – Боже слово живить, змінює та оновлює. Як говорить Святий Апостол Павло, «все Писання Богом натхненне і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності...»

Після закінчення розмови восприємники не поспішають уходити і залишаються, щоб порадитися та поспілкуватися наодинці. Олександра Журавська та Ігор Бєліцький вперше стають хресними батьками і розуміють усю відповідальність, покладену на них: «Хочеться більше знати про обов’язки восприємників, як поводитися під час звершення Таїнства Хрещення». На зустрічах нерідко можна побачити і батьків немовлят. Олег Данилюк готується до хрещення свого первістка Даниїла: «Щонеділі намагаюся приходити на Божественну Літургію. Хрещення – це велика і радісна подія, духовне свято». Молодий тато прагне, щоб подальше життя його малюка було світлим і праведним, із вірою в серці.

Приємно, говорять священики, що є такі учасники зустрічей, котрі цікавляться, переживають і серйозно ставляться до звершення Таїнства Хрещення. Святі отці нагадують, що безпосередня підготовка до цієї надзвичайно важливої події починається за кілька днів. Вони – особливі, тому не слід розсіювати увагу на інші, навіть дуже важливі справи. Варто присвятити цей час духовно-моральним міркуванням, уникати суєти і порожніх розмов та пам’ятати слова Ісуса Христа: «Хто увірує і охреститься, буде спасенний, а хто не увірує, буде осуджений».