«Радуйся, Пресвятая Дево, обители Молченския радосте и утверждение»

9 грудня, напередодні свята ікони Матері Божої «Знамення», з благословення Преосвященнійшого Никодима, єпископа Житомирського і Новоград-Волинського, до Попільні прибула чудотворна Молченська ікона Матері Божої «Цілительниця» з Путивльської обителі Різдва Пресвятої Богородиці.

Ініціатором візиту святої ікони - є матушка Феодосія (Запольська), настоятелька згаданого монастиря. Народилася і виросла майбутня ігуменя в Попільні, тут і нині проживає її тато та інші родичі.

Перед вечірнім богослужінням благочинний Попільнянського округу протоієрей Петро Лис разом з прихожанами Свято-Миколаївського храму урочисто зустрів святиню.

На протязі трьох днів усі бажаючі, серед яких були й такі, що вперше переступали поріг храму Божого, безкінечним потоком йшли вклонитися святому образу Матері Божої, возносячи Їй свої молитви і благаючи допомоги та заступництва. Кожен мав змогу придбати іконки, масло, акафіст Молченській іконі Матері Божої.

У суботу 10 грудня, у день ікони Матері Божої «Знамення», з самого ранку духівник благочиння ієрей Олексій Бусько прийняв сповідь духовенства округу. Потім соборно відслужили Божественну літургію та акафіст на честь ікони Матері Божої Молченської. До пізнього вечора, навіть коли завершилося вечірнє богослужіння, храм був переповнений людьми.

Наступного дня, у неділю, крім попільнянців, до чудотворної ікони Пресвятої Богородиці з'їхалось ще й чимало паломників з інших сіл і навіть сусідніх районів. Під час Божественної літургії здавалось, що сама Богородиця присутня в храмі, покрила всіх своїм Чесним Омофором і молиться разом з усіма. Відрадно, що разом з дорослими на богослужіння прибуло багато дітей. Тільки у неділю до Причастя їх приступило майже пів сотні.

Не менш урочистим та піднесеним було і вечірнє служіння молебного співу з акафістом до Матері Божої Молченської під час проводів ікони до святої обителі. А коли церковний хор разом з прихожанами заспівав псалом «О, Всепетая Царице», у багатьох на очах з'явилися сльози.

З історії Молченської ікони Божої Матері «Цілительниця»:

Історія Молченської ікони Божої Матері «Цілительниця» бере свій початок з кінця ХІІ початку ХІІІ століття. Після чергового набігу татарів два монахи з Києва прийшли до Путивля і поселились в печері на горі Чудній, оточеній болотистою місцевістю, що мала назву «Молча». Монахи принесли з собою образ Пресвятої Богородиці, перед яким молились. Після кончини, ченців захоронили разом з іконою в облаштованій ними печері. Невдовзі про це всі забули.

Лише через двоє століть, 1405 року, один із бортників, шукаючи дикий мед, вийшов на Чудну гору і наблизився до давнього захоронення. Раптом спалахнуло незвичне сяйво. Між гіллям липи він побачив ікону Пресвятої Богородиці з Предвічним Немовлям і почув голос: «Хай з'явиться на місці цьому церква Пресвятої Богородиці».

Цю звістку бортник приніс у місто Путивль. Натовп народу, очолюваний духовенством, тут же направився до вказаного місця і всі побачили ікону в незвичайному сяйві. Люди благоговійно поклонились святині і дехто з хворих тут же одержав зцілення. З часом на тім місці звели капличку, в якій виставили явлену ікону, що одержала назву «Молченська», а також її стали називати «Цілительниця». Пізніше тут було збудовано церкву Різдва Пресвятої Богородиці та засновано монастир.

Після чергових спустошливих татарських набігів кінця ХVІ століття, ігумен і братія заміської пустині в 1605 році переселились в Путивльський монастир-фортецю, до назви якого в середині ХVІІ століття додалось слово Молченський, на честь головної перенесеної монахами святині - ікони Молченської Божої Матері.

Протягом двох століть на території обителі споруджувались чудові храми і монастирські приміщення, що зробили Молченський монастир унікальним архітектурним ансамблем. Молченська ікона була особливо шанованоюою. До обителі стали благоволити царі і патріархи. Щедро стали жертвувати на монастир, заради ікони, бояри і купці. Перед ликом Пречистої незгасно горіли лампади від знатних людей

В бідах і в радостях поспішали путивльці до своєї святині. Хворі знаходили біля неї зцілення. Під час посухи та мору худоби селяни просили нести святий образ в їхні села, де служили молебні і нещастя відступали. Але в 1925 році Молченський монастир було закрито. Зникла і Молченська ікона. Весь час віруючі намагались відшукати її, та марно.

У 60-ті роки минулого століття настоятелем Свято-Преображенського собору і благочинним Путивльського і Буринського районів став отець Георгій Козаченко. Пошук втраченої святині займав особливе місце в його духовній діяльності. Але ні духовенство, ні миряни не знали місцезнаходження святині. Отець Георгій часто возносив свої молитви до Матері Божої, щоб Вона відкрила місце знаходження однієї з чудотворних Її ікон.

І ось в 1969 році дружина покійного старости принесла отцю Георгію, за заповітом свого чоловіка, ікону Пресвятої Богородиці, що є великою святинею для Путивльщини. Але це була не Молченська ікона, яку сподівався побачити батюшка, а Володимирська. Однак, щоб втішити жінку, яка принесла ікону, отець Георгій прийняв її. Запалив лампаду і став читати акафіст іконі Володимирській Божої Матері. Та якась невідома сила змушувала його відкрити кіот. Виявилось, що під Володимирським образом зберігалася чудотворна древня ікона Молченська.

Путивльському Молченському монастирю ікону було передано 7 травня 1995 року. При звершенні хресного ходу багато людей знову одержали зцілення від неї. Тож будь і нині, Матінко Божа, всім нам, грішним і немічним, цілителькою і заступницею.