Християнський вчинок.

Різдвяні свята завжди пробуджують в людях позитивні емоції, нагадують про такі прості і потрібні всім речі, як турбота, щирість, доброта, любов – недарма це сімейні свята. Згадайте подарунки, які вам дарували батьки на Різдво Христове. Просто казкове відчуття: прокинутися дуже рано вранці, підбігти до ялинки та побачити свій довгоочікуваний подарунок. Відчуття захоплення, запах хвої від ялинки та подарунок ? це все створювало відчуття свята. А ще ті, без кого свята не буде - рідні та близькі.

Але не у всіх сім’ях панує атмосфера свята. Не всі діти радіють разом з батьками. Дехто з дітей не може підійти до татка чи мами і обійняти їх.

Це діти, від котрих батьки відмовилися. Вони такі ж, як і всі, вони вміють сміятися, вони вміють гратися, але чомусь вони плачуть ночами, а вдень дивляться у вікно очима, повними печалі та болю. У вікні вони хочуть побачити своїх батьків, які їх покинули та давно забули, але ті відмовляються від своїх чад прямо в пологовому будинку, зважаючи на скрутні матеріальні обставини, асоціальний спосіб життя, вади здоров’я.

В обласному спеціалізованому будинку дитини м. Новограда-Волинського проживає 54 дитини позбавлених родинного тепла при живих батьках.

Родинний затишок та люблячу сім’ю для малечі подарувати не зможе ніхто, а от ангела-охоронця та батьків хрещених подарувати можна.

29 грудня дев’ятнадцять вихованців дитячого будинку, напередодні різдвяних свят під час таїнства Хрещення, отримали найкращий подарунок – Ангела-охоронця та хрещених батьків для духовного виховання.

Таїнство Хрещення було звершено, у святково прикрашеній залі дитячого будинку, архієрейським намісником Свято-Троїцького кафедрального собору протоієреєм Валентином Морозом у співслужінні соборного духовенства. Відвідувати дитячі заклади, особливо перед святами, стало традицією для священнослужителів та прихожан собору.

Хрещеними батьками за покликом серця стали: директор та медичні працівники будинку дитини, прихожани Свято-Троїцького кафедрального собору, вихованці недільної школи парафії Святих Царських мучеників і страстотерпців, активісти та волонтери молодіжного клубу активного покоління „NIKA”. Напередодні дня хрещення з майбутніми хрещеними були проведені підготовчі бесіди священиками.

Хрещені батьки сьогодні вперше переступили поріг обласного спеціалізованого дитячого будинку м. Новоград-Волинського. По домашньому затишного, теплого, тут дітки забезпечені всім необхідним для життя, але немає найважливішого – мами і тата.... . На очі навертались сльози, а які ще почуття можуть таїтись у твоїй душі, коли на тебе дивляться великі, щирі, повні любові дитячі очі і постають питання: чим цей малюк заслужив на таке життя? Чим завинив, що його батьки покинули? Невже його так важко любити? Кому ця дитина потрібна у цьому жорстокому, чужому світі?

Хрестити обездолених дітей - особлива місія. Адже їм так необхідна підтримка у житті. І від людей, і особливо від Бога, що прийняв їх під свій Покров і дарував їм силу Духа Святого, силу Правди, силу Добра. Тому ніхто не сумнівається в тому, що всі новохрещені сьогодні малюки стануть гідними християнами і в цьому їм допоможе Господь та хресні батьки.

Після завершення таїнства протоієрей Валентин Мороз привітав хрещених батьків з новим батьківським обов’язком, та нагадав, що ці дітки не мають нікого окрім хрещених батьків, які повинні дбати про духовне виховання. Обов’язок хрещених батьків – провідувати дитину, по мірі зростання спілкуватися, приводити до церкви, причащати, молитися, виховувати.

Хрещені батьки познайомилися з медперсоналом, обмінялися телефонними номерами, поцікавилися коли в хрещеників пам’ятні дати, в які дні можна провідувати, а також поділилися особистими враженнями: - Тетяна Колпакова, палатна медсестра: «Це перше хрещення, коли хрещеними батьками виявили бажання стати прихожани церкви та молодь. Ми віримо в те, що нам буде допомога».

- Надійка Корнієнко (17 років), студентка медичного коледжу на пропозицію бути хрещеною погодилася відразу, адже вона сама виховувалася у школі-інтернаті, а канікули та святкові дні проводила у хрещеної мами. Сьогодні Надя взяла на себе обов’язок духовного виховання свого першого хрещеника, день народження якого співпав з її особистим днем народження. Вона не могла передати ту радість, яка переповнювала її серце: «Я не одна...! Я комусь потрібна...! Мені буде до кого піти у вихідні дні...!».

- Олег Шевчук, постійний прихожанин церкви, батько 3-х дітей на пропозицію бути хрещеним, відповів, що вже має 9 хрещеників і переживає чи зможе всіх духовно виховати, але погодившись сказав, що потрібно приймати те, що Господь посилає і вірити у Божу допомогу... .

- Тетяна Лопатюк, волонтер клубу „NIKA”: «Через біль в душі та сльози на очах я не можу сказати всього, що відчуваю. Батьків мого хрещеника, Вані, позбавили батьківських прав. Ваня з молодшою сестричкою потрапили влітку до будинку дитини. Як можна кинути своїх дітей??? Можна, якщо у тебе немає серця. Через бездушність батьків мучаться діти. Я вперше в будинку дитини, але я дякую Господу та о. Валентину Морозу за те, що я сьогодні тут і буду намагатися допомагати, по мірі своїх можливостей, щоб дітки відчули, що вони комусь потрібні. Я зовсім по-іншому подивилася на життя, ми безжалісні, егоїстичні, ненависні.... . Ми кожної хвилини плачемо, що нам важко, не вистачає грошей.... . А потрібно дякувати, Господу, кожної хвилини за те, що ми маємо родину, здоров’я...”.

Які страхи і перепони заважають нам відкритися до „чужої дитини”. Невже краще егоїстично сидіти вдома і просто боятися, що якщо підеш до дітей, то серце йойкнеться? І сльози поллються градом, бо тяжко бачити, малюкові, сповнені надією очі і рученятка які тягнуться до тепла і ласки.

Нехай Господь підтримує всіх хто не побоявся труднощів і подарував себе дітям.