Бердичівляни зустріли престольне свято Свято-Миколаївського собору.

Православний люд Бердичівського благочиння з благоговінням зустрів День Святого Миколая Чудотворця. До головного храму міста – Свято-Миколаївського собору – стікалися численні віруючі. Переливна мелодія дзвонів сповістила про престольне свято. Божественну Літургію очолив благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков. Радість храмового свята молитовно розділили прихожани інших парафій.

Морозним грудневим ранком із світлим настроєм бердичівляни і гості міста поспішали на святкове Богослужіння. Падали сріблясті сніжинки, повітря було пронизане відчуттям чуда, і здавалося, що звідусіль сходить благодать, і весь світ осяяний любов'ю…

«Величаємо тебе, Святителю Христовий, Миколаю, і почитаємо пам'ять твою, бо ти молиш за нас Христа Бога нашого…»

У Свято-Миколаївському соборі – велика кількість людей, щасливих і просвітлених. Раділи та співали серця православних християн у день свята! «Благослови, душе моя, Господа…» – розливався храмом спів церковного хору, тішачи слух. Глибокий слід у душах віруючих залишили слова проповіді благочинного Бердичівського округу, настоятеля Свято-Миколаївського собору протоієрея Віталія Бойкова:

«Сімнадцять століть відділяють нас від тих часів, коли жив Святитель Миколай. Але любов до Великого Угодника Господнього не вичерпується, вона всесвітня і наповнює віруючі душі, котрі звертаються до нього. Немає на землі куточка, де б не знали про Небесного Заступника. Він чує всі прохання і Божою благодаттю не тільки їх виконує, але й випереджає! Він багатьох воскрешав надією, приводив до життя, наставляв і зміцнював вірою, зігрівав змерзлі душі, прагнув витерти сльозу стражденному… Мабуть, немає жодної християнської домівки, де б не було ікони Миколая Чудотворця, до якої горнуться душі віруючих. Він для нас є правдивим правилом віри й прикладом доброти та милосердя. І продовжує зростати любов до нього, і поширюється слава про його великі справи…»

Отець благочинний заглибився в історію життя Святого Миколая, згадуючи перші дні його дитинства в благочестивій родині, коли він показав, що призначений для особливого служіння Господу. Отроком, керований Святим Духом, незабаром збагнув книжкову премудрість. І весь час він проводив у безперестанному читанні Святого Письма, в подвигах посту та молитви. Слухаючи проповідь, православні уявляли, як Святитель Миколай відправився до Єрусалиму на поклоніння святим місцям, як вирішив піти в пустелю, але був зупинений Божественним гласом, що кликав його повернутися на батьківщину та яскраво освітлювати Лікійську країну. Підкоряючись велінню Божому, Святитель віддалився з обителі і місцем проживання обрав не рідну Патару, де всі надавали йому почесті, а велике місто Мира, і смиренно жив, ніким не знаний. Не переказати всіх його чеснот, адже їх безліч. Серце Великого Святителя завжди було відкрите для всіх, хто з вірою просив допомоги й поради. В будинку його завжди перебували нужденні. І, будучи Архієпископом, цілими днями з любов'ю та гостинністю творив справи благочестя й пастирського служіння, наче батько, розрадник та заступник. І паства його процвітала…

Під час гонінь в Римській імперії на Церкву Христову Святителя Миколая схопили і кинули до темниці. Після звільнення він знову зайняв Мирлікійську кафедру і з ще більшою ревністю віддався своїм справам.

У 325 році Святий Миколай узяв участь у Першому Вселенському Соборі, де ревно захищав догмати Православної Церкви. Його життя – приклад полум'яної віри Господу і безмежної любові до ближніх. Великий Архієрей, правило віри, образ смирення та ревнитель Істини – Святитель Миколай, Архієпископ Мир Лікійських. І щочетверга у своїх богослужіннях наша Церква вшановує Святого Миколая, в храмах читається акафіст до святого Миколая Чудотворця. І у Свято-Миколаївському соборі щотижня люди звертають до нього свої молитви …

Після закінчення Літургії було звершено молебень із Хресною Ходою навколо храму. Окроплені святою водою, віруючі, перебуваючи в стані духовного піднесення, повернулися в собор. Під його склепіннями велично лунало: «Величаємо тебе, святителю отче Миколаю, і шануємо святу пам’ять твою, бо ти молиш за нас Христа Бога нашого...» Благочинний Бердичівського округу, протоієрей Віталій Бойков щиро і сердечно поздоровив усіх із храмовим святом: «Неможливо передати почуття, які переповнюють серця наші! Ми святкуємо другу Пасху, вшановуючи нашого Небесного покровителя. Несіть цю радість у рідні домівки, щоби поділитися зі своїми близькими. Відрадно вітати сьогодні тих, хто носить ім'я Святого. Будьте благословенні, і нехай Угодник Божий Миколай захистить Вашу родину! Миру вам, добра і злагоди!»

День Святого Миколая очима дітей.

Найяскравіші і казкові враження 19-го грудня очікують дітей. Із незапам'ятних часів із вечора під подушки їм кладуть подарунки. Вважається, що гостинці отримують тільки слухняні діти, а бешкетникам залишають різки. Але малюки, як правило, в очікуванні свята намагаються не пустувати, аби Святий Миколай зрозумів, що вони завжди готові бути хорошими, і з трепетом мріють про щось гарне та особливе.

Цього святкового дня в храмі було особливо багато причасників, серед яких – чимало дітей різного віку. Малюки з нетерпінням чекали улюбленого свята. Трирічний Вадим Синявський дуже любить Святого Миколая: «Він хороший і кожного року дарує гостинці». Маленькі сестрички Настя та Єва Федчики уявляють Великого Чудотворця добрим дідусем: «У нього лагідні очі, біла борода, Святий Миколай любить усіх діток. Ми старалися бути слухняними, щоби гарно зустріти цей день».

Ось такий він, Святий Миколай, очима дітей: добрий, милосердний та щедрий. І улюблене зимове свято, повне подарунків та приємних сюрпризів, – завжди в пам’яті! Тож нехай в чистих дитячих сердечках залишаться теплі спогади про цей незабутній день і про тих, хто з любов’ю та турботою створює для них диво!

А скільком речам можна навчитися у Святого Миколая: творити добро, щиросердно прагнути допомагати ближнім, бути чесними і правдивими. Великий Угодник Божий дає нам такий взірець віри та благочестя. З днем Святого Миколая, Архієпископа Мир Лікійських, Чудотворця!