Свято Великої Перемоги в Чуднові.

9 травня свято Перемоги почалось з відслуження Благодарственого молебню за Перемогу у Великій Вітчизняній війні. Молебень був відслужений благочинним Чуднівського округу протоієреєм Андрієм Змієвським. Після молебню о. Андрій відслужив літію по загиблим у Великій Вітчизняній Війні. До речі, благодарствений молебень був складений на зразок молебню про перемогу над Наполеоном в 1812 році. Далі свято продовжилось урочистою ходою центром містечка та мітингом в парку Слави, де знаходиться братська могила солдатів які брали участь у визволені Чуднова від німецько-фашистських загарбників взимку 1944 року. Наше містечко було визволено в Різдвяну ніч з 6 на 7 січня 1944 року.

Багато жителів Чуднова та району воювали на фронтах Великої Вітчизняної , 5 жителів Чуднівщини удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Велика Вітчизняна….. Велика війна, Священна війна. Назв у цієї віни багато але ціль була одна знищити ворога ,який окупував рідну землю. І церква відіграла велику роль у ході Великої Вітчизняної.

Позаду були 30 роки, роки безбожних п’ятиліток, в сонмі мучеників прославились багато вірян, єпископів, священиків, монахів. Війна розбудила віру, віру в те що без Бога ворог не буде здоланий.

Знамените звернення 3 липня 1941р. Сталін розпочав саме зі слів «брати і сестри». Так зверталися до парафіян православні священики. Цими словами Сталін підтримує єдність всього народу у боротьбі проти інтервентів.

По благословенню патріаршого місцеблюстителя митрополита Сергія на церковні пожертвування була створена повітряна ескадрилья «Александр Невский», і танкова колона «Димитрий Донской».

Влітку 1943 року була проведена знаменита зустріч митрополитів Ленінградського Алексія, київського Николая та митрополита Сергія із Сталіним. Почалось потепління відносин влади та церкви. Спільна мета розбити окупантів об’єднала всіх. Ніхто не питав національної чи релігійної приналежності. Довго ще історики будуть сперечатись про те кому ж вигідна була ця війна, хто хотів війни, про політику радянської влади щодо населення… Але не за владу кидалися на амбразури дзотів, не за владу таранили ворожі літаки. Крик За Батьківщину підіймав бійців в атаку. Адже Батьківщина це було святе слово для кожного. І люди жертвували собою заради своєї Вітчизни, заради того що сьогодні ми маємо мирне і чисте небо над головою.

Нет больше той любви… Всі від рядового до генерала з гідністю і честю виконали головну християнську заповідь любові. Ми не повинні забувати своєї історії, адже народ який забуває свою історію приречений на її повторення.