Новоград-Волинщина зустріла Чорнобильські Святині.

З благословення Преосвященнішого Никодима, єпископа Житомирського і Новоград-Волинського, в рамках загальноєпархіального хресного ходу м. Новоград-Волинський відвідали святині м. Чорнобиля: чудотворний образ святителя Миколая та ікона «Чорнобильський Спас».

31 березня архієрейський намісник Свято-Троїцького кафедрального собору протоієрей Валентин Мороз вирушив за іконами у м. Баранівку, звідки супроводив їх до кафедрального собору.

По приїзді, урочисто, у супроводі духовенства міста і району, вірян, під спів кафедрального хору святині були внесені у храм.

Весь час перебування чудотворних ікон в кафедральному соборі перед ними відправлялися молебні та акафісти. Вклонитися до святинь мали змогу всі бажаючі.

З вдячністю Всемилостивому Спасу і святителю Миколаю Чудотворцю 2 квітня святині вирушили до Червоноармійського благочинного округу.

До речі. Чорнобильський чудотворний образ святителя Миколая відомий з XVIII століття, але в історичних замітках вперше про нього згадує в 1840 році професор Лаврентій Пожелевич: «Ікона в місті почиталася як чудотворний образ, що багатьох зцілює». У 1920 році ікона була піддана знущанню. Її розрубали на три частини, ризу хотіли здати в металобрухт. Але християнам вдалося врятувати святиню. До 1942 року ікона благоговійно зберігалася в одній благочестивій сім'ї, котру в ті нелегкі роки біди обходили стороною. У 1942 році, коли мешканці окупованої території відкрили Свято-Іллінський храм м. Чорнобиля (а до цього в ньому розміщувався склад), ікону реставрували і з почестями внесли в церкву. Відтоді вона постійно знаходиться в цьому храмі.

Відомі неодноразові випадки, коли від ікони святителя Миколая зцілялися безнадійно хворі. Так, наприклад, в одній з парафій, що прийняла на поклоніння чудотворний образ Святителя, у чоловіка вісім років не працювала рука. Лікарі нічим не могли йому допомогти. На очах усіх, хто знаходився в храмі, чоловік приклав до чудотворного образу зображення свою хвору руку і скрикнув від відчуття тепла, що рушило по руці. Після чого рука почала рухатися. Також був випадок, коли образ святителя Миколая залишився в одному парафіяльному храмі на ніч, і в закритій церкві, у відсутність людей, всю ніч незримо йшла служба, були чутні співи.

Ікона «Чорнобильський Спас» спеціально написана в пам'ять про Чорнобильську трагедію з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира. Ініціювала написання ікони найбільша Всеукраїнська громадська організація, що об'єднує чорнобильців, - «Союз Чорнобиль Україна». За словами Митрополита Володимира, «ікона «Чорнобильський Спас» додала особливе духовне осмислення страшної чорнобильської трагедії і християнського подвигу людей, що не пошкодували своїх власних життів заради спільного блага».

Митрополит Володимир освятив щіточки, фарби та дошку, на якій було написано ікону. Автор ікони – іконописець Владислав Горецький. Чин освячення відбувся 28 серпня 2003 року, в день Успіня Пресвятої Богородиці, в Києво-Печерській Лаврі. Після освячення ікону хресним ходом обнесли навколо Лаври та поставили для поклоніння на площі біля Ближніх печер. За досить короткий, як для ікони, час свого існування вона стала особливо шанованою серед християн. Мабуть, вперше на іконі Господь зображений разом із мирянами. Ісус Христос стоїть на хмарині в центрі композиції, праворуч – Архістратиг Господній Михаїл із вогненним мечем та щитом з зображенням хреста, а ліворуч – Пречиста Мати Богородиця Марія. А під ними – обпалена смертоносним радіаційним вогнем земля і зоря-комета Полинь…

Під час освячення ікони сталося справжнє диво: спочатку над іконою пролетів білосніжний голуб, а потім на небі раптом засяяла райдуга (хоча ні дощу, ні грози перед цим не було). І сама собою з’явилася картина – сяючий німб та три хрести з сонцем посередині… Вважаючи це Божим благословенням, священнослужителі та віруючі признали ікону чудотворною. Перед нею служать панахиди в дні пам’яті про Чорнобильську катастрофу, звертають свої молитви ті, хто постраждав внаслідок аварії.