Духовна бесіда з персоналом виправної колонії

У п’ятницю четвертої седмиці Великого посту настоятель Святого Василія Великого домового храму на території Бердичівської виправної колонії (№ 70) протоієрей Зіновій Ромах (голова пенітенціарного єпархіального відділу) провів чергову духовну лекцію для персоналу установи. Її темою стала розповідь про події Великого четверга Страсної седмиці. В цей день Православна Церква вшановує спомин Тайної Вечері.

Добігає кінця четвертий тиждень Чотиридесятниці, який Православна Церква називає Седмицею Хрестопоклонною. У дні Великого посту людина проходить власний духовний шлях, щоби піднестися над гріховними звичками і наблизитися до Бога. Перед нею постійно постають картини Хресних Страждань Спасителя. Євангелісти Матфей, Марк, Лука та Іоанн розповідають нам про ці одночасно величні і страшні муки. І виникає чимало різних питань: як прожити період посту, щоб збагатити своє духовне життя, який піст бажаний Богові, як гідно провести Страсний тиждень? День за днем ми наближаємося до Пасхи Господньої. Але шлях до Світлого Христового Воскресіння неминуче йде через зраду одного з апостолів, через добровільні страждання і смерть нашого Спасителя.

На годині духовного спілкування з особовим складом Бердичівської виправної колонії (№ 70) протоієрей Зіновій Ромах розповів присутнім про встановлення головного Таїнства Церкви – Святого Причастя – під час Тайної Вечері, яку Господь звершив зі своїми учнями: «В Страсний тиждень кожний день є особливим. Тайна Вечеря була звершена у четвер – день перед розп’яттям Сина Божого. Христос зібрав своїх учнів і перед тим, як сісти за стіл, омив ноги апостолів, показавши їм міру Свого служіння, і це було виявом великої любові Спасителя до Своїх учнів, прикладом смирення... Христос розповів апостолам, яке майбутнє чекає Його, а також про те, що серед них є зрадник, який зрадив його…»

«Таємна Вечеря – остання вечеря Ісуса Христа з учнями-апостолами напередодні Страстей, на якій він запровадив Таїнство Євхаристії, – вів розмову священик, гортаючи сторінки Євангелія. – Узявши хліб і склавши подяку, Він поламав його і дав учням, говорячи: «Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!» Благословив Чашу з вином, подякувавши Богу Отцю за всі Його милості, і, подавши учням, сказав: «Пийте з неї всі, це Моя Кров Нового Завіту, що за вас проливається на відпущення гріхів…» І почалася ера Нового Завіту».

Співробітники виправної колонії уважно слухали розповідь отця Зиновія, живо уявляючи знаменні події. Як багато важливого, необхідного для нашого спасіння сказав Ісус в ці останні дні! Причастивши апостолів, Господь дав заповідь завжди звершувати це Таїнство. А після Христос, продовжуючи розмовляти з учнями Своїми, сказав: «Заповідь нову даю вам, щоб любили один одного, як Я полюбив вас. По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою…» Спаситель пообіцяв: «Утішитель же Дух Святий, Якого пошле Отець в ім'я Моє, навчить вас усього і пригадає вам усе, що я говорив…» Цю розмову Ісус Христос закінчив молитвою про учнів Своїх та про всіх, хто увірує в Нього, щоб Отець Небесний зберіг їх у твердій вірі, любові та єдності.

Свята Євхаристія є Таїнством Таїнств, основою Православної Церкви Наше духовне життя невіддільне від Євхаристії – найвірнішого шляху до спасіння…

«Коли ми зустрічаємо Великдень, то повинні приготувати свою душу, очиститися від гріхів та пристрастей і оновленими зустріти Воскресіння Христове, – звернувся протоієрей Зіновій Ромах до слухачів. – У вас непроста установа і нелегка праця – перевиховання тих, котрі позбавлені волі. Але кожний із них – людина. І від нас із вами залежить, чи будуть вони гідними членами суспільства. Христос навчав учнів прощати інших...

Не забуваймо про ближніх своїх, про людяність, про прощення один одного. Ми не можемо сподіватися на прощення своїх гріхів, не простивши гріхи інших…»

На думку заступника начальника Бердичівської виправної колонії (№ 70) із роботи з особовим складом Андрія Кривця, «зустрічі зі священиком є віддушиною для наших працівників: щоденно ми стикаємося з непростими ситуаціями, і, відповідно, виникає певна напруга. Нам потрібна така духовна підтримка».

Наступного разу співробітників установи чекає розмова, де прозвучать настанови Спасителя про те, як жити, щоби бути істинними християнами.