У Житомирській єпархії вшанували воїнів, які поклали свої життя за віру та Вітчизну

22 червня відзначається День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні. Саме цього дня, 22 червня, 1941 року німецькі війська напали на нашу Батьківщину. І сьогодні ми вшановуємо пам'ять мільйонів людей, чиє життя забрала та страшна війна. Також ми вшановуємо цього дня жертв усіх воєн, починаючи від давніх часів до наших днів. Ми вшановуємо мужніх героїв усіх часів, які поклали свої життя за віру та Вітчизну.

У селі Троковичі Оліївської громади знаходиться Козацька могила, куди притікають подорожні, щоб вшанувати пам'ять наших мужніх предків, які відвоювали для нас наше сьогодення. Нещодавно благочинний Черняхівського району архімандрит Мануїл (Бицик) з паломниками помолився на цьому священному місці за упокій полеглих козаків.

На думку краєзнавців, саме на цьому місці відбулася легендарна битва під проводом Богдана Хмельницького, відома як Житомирська битва.

Вирішальна Житомирська битва відбулася 13 вересня 1650 року. В ній польські воїни вперше за всю Національно-визвольну війну 1648 - 1657 років здались у полон. Козаки полонили 7,5 тисяч поляків, більше 17 тисяч польських воїнів загинуло. Також на полі бою полягло більше 2-х тисяч козаків. Близ Троковичів були втрачені основні польські сили. Саме після Житомирської битви король Ян-Казимир покликав друге посполитське рушення на Україну. Це був бій між козацтвом Богдана Хмельницького та Івана Богуна і польським військом князя Четвертинського.

Як розповідають історики, козаків поховали в могилі, що була насипана козацькими шапками. На могилі встановлений древній хрест в пам'ять про православних воїнів, які поклали свої життя за віру та Вітчизну.

13 вересня 2008 року тут відкрили сучасний меморіал на знак шани полеглим козакам від їхніх нащадків. Було встановлено пам'ятний хрест.

Відкриття меморіалу стало підсумком багаторічної історико-пошукової роботи троковицьких учнів на чолі з тодішнім директором школи Віктором Рудиком.

Віктор Анастасійович спільно з однодумцями багато років займався духовно-патріотичним вихованням школярів, досліджуючи історію рідного краю та знайомлячи дітей з духовними, культурними, історичними перлинами нашого краю. Також протягом 3-х десятиліть він організовував поїздки дітей та дорослих в такі знакові для українського народу місця, як Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», Кам'янець-Подільська фортеця, Києво-Печерська лавра, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Військово-історичний музей Полісся (с. Словечне, Житомирська область), Військово-історичний комплекс "Скеля" (м. Коростень, Житомирська область) та багато інших храмів, монастирів, музеїв.

Під час подорожей Віктор Анастасійович знайомив дітей з нашою історією. Він був переконаний, що, вшановуючи наших відважних захисників минулих часів, ми нагадуємо собі, хто ми є, де наше коріння. Ми є нащадками славних козаків - православних воїнів, які вірно служили Богу і Батьківщині.

Перший дзвоник у Троковицькій школі неодмінно починався з відвідин козацької церкви, яка є пам'яткою архітектури національного значення. На козацькій могилі у Троковичах школярів посвячували в козачата. Ці ж діти брали участь у будівництві храмів у с. Скоморохи, в урочищі Кип'яче на Малинщині. Важко переоцінити виховне значення такої роботи. Адже пізніше, відвідуючи вже збудовані величні святині, дорослі діти з трепетом говорили: у стінах цього храму є й моя цеглинка.

Саме ці хлопці, виховані в козацьких традиціях, згодом, коли в двері нашої Батьківщини постукала війна, стали її відважними захисниками. А дехто з них, як їхні предки - козаки - поклав своє життя за віру та Вітчизну, за своїх побратимів, виконавши Євангельські слова: "Немає більшої від тієї любові, якщо хто душу свою покладе за ближніх своїх" (Ін.15:13).