Соборна Божественна Літургія у Свято-Покровському храмі села Закутинців

Двадцять сьомого листопада, коли Православна Церква вшановує день пам’яті Святого Апостола Филипа, у Свято-Покровському храмі села Закутинців було звершено соборну Божественну Літургію.

Минуле та сьогодення храму

Кажуть, перші жителі Закутинців оселились у місцевості, яка була «закутана» лісом. Від цього походить і назва села. Коли наближаєшся до Свято-Покровського храму на узвишші околиці Закутинців, тамуєш подих. На тлі блакитного неба, оточена стрункими білокорими березами, церква радує і душу, і око. А як над землею піднімається туман, вона – ніби птах, що застиг у повітряному серпанку…

Історія храму почалася з 90-х років. До будівництва докладали старання, сили і кошти як самі прихожани, так і небайдужі люди. І, нарешті, з Божою допомогою у 1993-муперед очима віруючих постав храм, освячений на честь Покрови Пресвятої Богородиці. За розповідями мешканців села, першим настоятелем парафії був священик Павло Лещенко, у різні часи пастирське служіння тут несли отець Вадим Халіф, отець Костянтин Бех, ієромонах Авраамій (Кравчук) та отець Олександр. Із 2007-го року настоятелем Свято-Покровського храму став ієрей Віталій Замерлюк, котрий багато потрудився для благоустрою та оздоблення церкви і згуртування релігійної громади, залишивши добрий слід в історії храму. Наприкінці листопада 2016-го прихожанам представили нового священика – ієрея Сергія Гарнагу.

З тих часів, як стали звершуватися перші служби, в церкві зберігається атмосфера любові, взаєморозуміння та слухняності і теплих відносин між парафіянами. Прихожани з великою пошаною та любов’ю ставляться до сільської святині. Георгіна Мельничук – родом із Чернівців, 10 років вона проживає у Закутинцях і постійно ходить на Богослужіння до Свято-Покровського храму – маленького острівця духовності та спокою.

Анастасія Іванівна Лямпук – жива історія храму

Храм – це перш за все люди. Чимало чудових селян працювало на славу Божу від початку будівництва церкви і продовжують трудитися до цього дня. Про всіх не розкажеш, але не можна не згадати Анастасію Іванівну Лямпук – багаторічного старосту Свято-Покровської церкви. «Храм будували всім селом, – із хвилюванням розповідає жінка, – його верх робили закарпатські майстри, вони розписували церкву і всередині. Багато допомагав тодішній голова колгоспу Василь Іванович Мазур». Тягар організації будівельних робіт у буквальному сенсі слова лежав на плечах Анастасії Іванівни та її чоловіка, говорять парафіяни Надія Дацюк і Леонід Воронюк про подружжя: «Вони чимало виходили і виїздили різними місцями, домагаючись коштів та матеріалів, побували й у Козятинському районі Вінницької області». Разом з іншими сімейство Лямпуків власноруч білило і фарбувало, ставило вікна та двері – робило все необхідне, аби церква була зведена. А це було нелегко, адже сільськогосподарська праця та клопоти на власному городі забирали багато часу. Анастасія Лямпук пам’ятає всі важливі сторінки історії храму. З ним пов’язана її доля, життя всієї її родини. У церковного старости – троє дітей: Олена Миколаївна Чугаєвська, Любов Миколаївна Коваль і Юрій Миколайович Лямпук та 8 онуків і 10 правнуків – велика православна родина, приклад тієї любові, вище якої, за словом Христовим, нічого немає…

Через декілька місяців, 27-го квітня, Анастасія Іванівна зустрічатиме своє 89-річчя…

Молитва за мир у Свято-Покровському храмі

Двадцять сьомого листопада Божественну Літургію у Свято-Покровській церкві с. Закутинців очолив благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков у співслужінні духовенства: настоятеля храму – ієрея Віталія Замерлюка, ієрея Сергія Гарнаги та клірика Свято-Миколаївського собору м. Бердичева протодиякона Віталія Кльона. До церкви зійшлися старенькі мешканці села і люди молодого віку, приїхали й бердичівляни, щоб піднести до Господа щиру молитву за мир і спокій в Україні. З маленьким сином завітали Вадим Синельников та інші городяни.

У Богородичному храмі розтікається синь, за віконцями голубіє небо, і здається безмежним простір, відчувається благодать Божа, й усі думки звертаються до Творця… Тихо линув спів церковного хору – розмірений, народний і сердечний, який ласкаво іменують «псалмочки». Разом з усіма молитовно славила Господа півча: маленька жінка з великим серцем – Анастасія Іванівна Лямпук. Віруючі слухали проповідь благочинного Бердичівського округу протоієрея Віталія Бойкова, який нагадав притчу про милосердного самарянина: «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю і всією думкою твоєю», «Возлюби ближнього свого», – сказав Христос. На цих двох Заповідях Божих ґрунтується «весь закон і пророки». Все наше життя, наші взаємини з людьми повинні бути пронизані любов’ю до Бога. Заповідь про любов до ближнього розповсюджується на всіх, хто потребує допомоги і підтримки, будь-яка людина, котру Господь посилає на нашому життєвому шляху. Будемо навчатися тієї любові, що заповів нам Спаситель. І якщо дотримуватимося цих заповідей, дарованих Христом, то все наше життя перетвориться, і кожен день буде наближати нас до Царства Небесного».

Напередодні Різдвяного посту отець благочинний закликав віруючих гідно пройти цей шлях очищення та покаяння: «Ми живемо на богоспасаємій святій Українській землі, наш народ – носій віри – колиски Православ’я. Люблячим Бога все сприяє на благо… Ми молимося за мир, заповіданий Господом, щоб могли жити й творити на благословенній землі нашій».

Благочинний Бердичівського округу протоієрей Віталій Бойков подякував настоятелю Свято-Покровського храму ієрею Віталію Замерлюку за багаторічні пастирські труди і представив парафіянам нового настоятеля – ієрея Сергія Гарнагу, побажавши йому наслідувати і продовжувати добрі традиції, що склалися в парафії. Ієрей Віталій Замерлюк закликав паству нести зерна віри, щоб вони проростали і давали плоди: «Найголовніше – люби Господа та возлюби ближнього, адже, як говорить Святий Апостол Іоанн Богослов: «Любіть один одного».

Нова церковно-парафіяльна рада продовжить добрі починання попередньої

Після Богослужіння відбулися звітно-виборні парафіяльні збори. До нової церковної ради на чолі з настоятелем – ієреєм Сергієм Гарнагою – обрали старосту. За проханням та порадою попереднього: Анастасії Іванівни Лямпук – помічником священика став Леонід Трохимович Воронюк, скарбником залишилася Ніна Андріївна Денисюк, до ревізійної комісії увійшли Валентина Василівна Масан (голова) та Олена Миколаївна Чугаєвська і Надія Федорівна Дацюк. Їм побажали жити однією дружною духовною родиною: у мирі, злагоді та взаєморозумінні, щоб любов у союзі з миром перебувала над селом.

Після зборів віруючі ще довго не розходилися домівками, говорячи про справи парафіяльні, розповідаючи про минуле й сьогодення Свято-Покровського храму.

Хай сяють ясно куполи на храмі,
І линуть дзвони вільним небокраєм,
Молитва ллється знов під небесами,
Душа осанну Господу співає…