Великопісне послання архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського Никодима 2013

Великопісне послання архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського НИКОДИМА боголюбивим пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Житомирської єпархії Української Православної Церкви

“Чим більше днів посту,
тим краще лікування;
чим довше поприще утримання,
тим більше надбання спасіння”.
(Блаженний Августин)

Возлюблені у Господі всечесні отці, дорогі брати і сестри!

Ось і цього року Господь Вседержитель Творець світу, який дарує нам життя і веде від одного до другого періоду, а нині з безмежної Своєї ласки привів нас до святих днів Чотиридесятниці – благословенного часу покаяння, часу очищення душі і тіла, часу оновлення людини, часу наближення до нашої земної і небесної Пасхи.

Святе письмо свідчить, що яскравим прикладом посту для наших прабатьків Адама і Єви, була заборона споживати від дерева пізнання добра і зла в Едемському саду.(Бут. 2. 15 – 17) У подальшій біблійній історії ми також спостері¬гаємо багато прикладів посту. Відомі праведники Ста¬рого Завіту проводили численні дні у пості та молитві. Так, сорок днів постився пророк Мойсей перед отри¬манням заповідей Божих.(Вих. 34, 28) Пророк Ілля перед явленням йому Господа також перебував у сорокоденному пості. (3 Цар. 19,8). Постили цар і пророк Давид (Псал. 34, 13) і Предтеча Господній – Іоанн (Мк. I, 6). Постили жителі Ніневії і були врятовані від гніву Божого (Іона 3, 5-10). У Старому Завіті піст вважався необхідним супутником покаянної молитви, здатним умилостивити Бога. Святитель Василій Великий говорить: “Шануй сивину поста, бо він сучасник людству”. Зі сторінок Нового Заповіту всі ми знаємо, що Спаситель Господь наш Іісус Христос перед початком свого суспільного служіння, протягом сорока днів і ночей по¬стився у пустелі, перемігши ворога роду людського – диавола, таким чином установивши Святу Чотиридесятницю як універсальні ліки для всіх вірних чад Православної Церкви.( Мф. 4, 2)

Важливо відзначити, що піст є не лише давньою тра¬дицією, але й необхідним елементом духовного життя віруючої людини. За висловом святих отців Церкви, Великий піст - це безмежна вдячність, яку людина приносить Богу за ту жертовну любов Спасителя, що була явлена світові на Животворящому Хресті.

Великий Піст - це добровільне жертвоприношення віруючого і основна мета посту — ду¬ховно-моральне переродження людини, відновлення гармонії між духовними і тілесними потребами Піст - джерело целомудрія. Піст відбиває спокуси, сприяє подвигові благочестя. Піст - мужність у духовній боротьбі. Піст підносить молитви від землі до неба. Піст - наставник юності, прикраса старців, добрий супутник мандрівників. Піст — це прекрасна можливість перевірити хто ти — господар чи раб свого тіла, випробувати себе, свою волю і силу духу. У тих, хто поститься, тіло чисте й душа дорогоцінна. У посланні до Філіпійців священномученик Ігнатій Богоносець дає повчання віруючим: “Чотиридесятницею не нехтуйте: вона служить наслідуванням Христового служіння”.

У священні дні Великого посту Православна Церква закликає до подвигу утримання, покаяння й молитви. І саме тому Вона дає нам можливість зміцнити свої сили, сконцентрувати думки, почуття на тривалому подвигу посту. Грішник справедливо порівнюється з людиною, котра впала в глибокий гріховний сон. Все богослужіння у ці спасительні дні спрямоване на те, щоб час Великого Посту - Святої Чотиридесятниці - став для нас дійсно духовною весною, духовним відродженням, пробудженням від цього важкого сну.

Щоб піст був спасенний, він повинен полягати не тільки в утриманні від різноманітних життєвих приємностей та тілесних насолод. Ми постуємо для того, щоб успішніше боротися з пристрастями, що укорінені в людському єстві. Через утримання від їжі наша природа стає більш тонкою і чуйною до духовного світу. Найголовніше - треба усвідомити, що тілесний піст без духовного посту нічого не дає для спасіння душі. Важливо пам’ятати, що піст повинен поєднуватися з справами добра і милосердя, це час, коли ми зобов'язані забути про се¬бе, навчитися жертвувати собою заради інших. Великий учитель Церкви святитель Іоан Златоуст риторично запитує: “Ти постуєш?”. І відповідає: “Нагодуй голодних, дай напитися спраглим, відвідай хворих, не забудь про ув'язнених, роз¬радь засмучених; виявляй милосердя, смирення, будь добрим, тихим, довготер¬пеливим, незлопам'ятним, благоговійним, правдивим, побожним, щоб Бог прийняв і піст твій і щедро обдарував плодами покаяння”.

Піст – справжня школа покаяння, в якій кожна людина з року в рік повинна вчитись поглиблювати свою віру, переглядати своє життя і, на скільки можливо, його змінювати. Щире, глибоке каяття буде ознакою того, що цей піст не є простою формальністю, а насамперед внутрішній душевний крок до втраченої благодаті Без покаяння немає очищення, а без очищення немає спасіння. Істинному розкаянню передує, за вченням Церкви, одна необхідна умова — прощення образ і примирення. Спаситель сказав: “Якщо ви прощатимете людям їх провини, то і вам простить Отець ваш Небесний, а якщо не прощатимете людям провин їх, то і Отець ваш не пробачить вам провин ваших” (Мф.6,14-15).

Великого значення в період посту набуває молитва. Господь Іісус говорить про боротьбу з нечистою силою: “цей же рід виганяється тільки молитвою і постом”. (Мф. 17, 21) Піст, поєднаний із молитвою, став невід'ємною час¬тиною життя Христових учнів — Його апостолів, які передали цей дорогоцінній скарб духовного становлен¬ня і зростання всій Церкві. Святитель Іоан Златоустий з цього приводу вказує: “Хто молиться з постом - той має два крила, що легші самого вітру; швидше вогню і вище землі; тому, такий особливо є ворогом і воїном проти демонів, так як немає сильніше людини, яка щиро молиться і постить”.

Вводячи нас у дні Святої Чотиридесятниці, Церква закликає достойно нести подвиг Великого посту, і не забувати про те, що він виконується через приниження себе, смирення своєї гордині й служіння ближньому з християнською любов’ю, наповненою милосердям.

Вступаючи у подвиг Великого посту ми повинні просити прощення у тих кого ми образили словом , ділом чи думкою.

У свою чергу і я земно кланяюся кожному з вас і прошу простити мене, якщо кого образив чи засмутив, не зрозумів, або був неуважним.

Всечесні отці, дорогі у Христі брати й сестри!

Вітаю вас з Великим постом — нашою духовною весною. Хай Всемилостивий Бог дарує нам щире покаяння, щоб спасительно провести цей благословенний час, і з чистим серцем і в духовній радості зустріти Світле Христове Воскресіння.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай перебуває зі всіма вами!

+ НИКОДИМ,
архієпископ Житомирський
і Новоград-Волинський

Житомир 2013 р.