ДОПОВІДЬ МИТРОПОЛИТА ЖИТОМИРСЬКОГО І НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКОГО НИКОДИМА НА ЗАГАЛЬНОЄПАРХІАЛЬНИХ ЗБОРАХ ЖИТОМИРСЬКОЇ ЄПАРХІЇ 31 ГРУДНЯ 2018 РОКУ

ДОПОВІДЬ МИТРОПОЛИТА ЖИТОМИРСЬКОГО І НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКОГО НИКОДИМА НА ЗАГАЛЬНОЄПАРХІАЛЬНИХ ЗБОРАХ ЖИТОМИРСЬКОЇ ЄПАРХІЇ 31 ГРУДНЯ 2018 РОКУ

ДОПОВІДЬ МИТРОПОЛИТА ЖИТОМИРСЬКОГО І НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКОГО НИКОДИМА НА ЗАГАЛЬНОЄПАРХІАЛЬНИХ ЗБОРАХ ЖИТОМИРСЬКОЇ ЄПАРХІЇ 31 ГРУДНЯ 2018 РОКУ

Ваше Високопреподобіє і Преподобіє всечесні отці!

Закінчується 2018 рік, і сьогодні, уже традиційно перед великим святом Різдва Господа нашого Іісуса Христа ми проводимо загально єпархіальне зібрання, щоб підвести підсумки діяльності нашої єпархії за минулий рік та визначити основні напрямки пастирського та соціального служіння на рік наступний.

Цей рік був роком продовження важких випробувань у житті нашої Церкви. Продовжується війна та суспільні негаразди. Церква зазнавала притисніння, частими були факти залякування духовенства на вірних, проти Церкви було направлено багато провокацій, принижень та неправдивої інформації. Незважаючи на це, ми і далі йдемо шляхом пастирського служіння Богу та людям. В цей же час минулий рік був наповнений важливими церковними подіями для нашої єпархії зокрема та Церкви в цілому. Ми мали можливість молитися перед великими святинями, які відвідували нашу єпархію та святкувати ювілеї важливих церковних подій.

Беручи до уваги звіти благочинних та керівників єпархіальних відділів, можна прийти до висновку, що духовенство нашої єпархії віддано трудиться на поприщі пастирського служіння на благо Церкви.

СТАТИСТИКА

Основною діяльністю Житомирського єпархіального управління є координація взаємодії між Керуючим єпархією, єпархіальними відділами та комісіями, благочинними і парафіями.

У найкоротші терміни по парафіях поширюються вказівки священноначалія, офіційні документи та кореспонденція. Оперативно здійснюється і зворотній зв’язок з духовенством.

Статистичні дані свідчать про триваючий розвиток церковного життя на Житомирській землі.

Традиційно у своїй доповіді я оголошую ключові статистичні дані по Житомирській єпархії.

Парафії

  • На кінець 2018 року у нашій єпархії зареєстровано 370 парафій:
  • міських - 37;
  • селищних - 18;
  • сільських - 315;
  • кількість парафій без храмів (богослужіння не відбуваються) – 46;

Храми

  • загальна кількість храмів на 31.12.2018 р. – 331;
  • при лікарнях - 9;
  • при в'язницях - 5;
  • при військових частинах - 3;
  • типових - 218;
  • переобладнаних (домових) храмів - 78;
  • побудованих після 1990 року - 117.

ОСВЯЧЕНІ ХРАМИ І КАПЛИЦІ

У 2018 році було освячено 2 храми.

  • 18 серпня освячення Свято-Хрестовоздвиженського храму с.Велика П’ятигірка Бердичівського округу.
  • 12 вересня освячення храму на честь священномученика Володимира митрополита Київського с.Волосіївка Чуднівського округу.
  • 17 грудня освячення престолу Свято-Миколаївського храму м.Житомир.
  • 17 вересня освячення місця під будівництво Свято-Миколаївського храму с.Слободище Бердичівського округу.
  • На даний час в безпосередньому підпорядкуванні Предстоятелю УПЦ в Житомирській єпархії знаходиться 2 монастирі – 1 чоловічий та 1 жіночий.

На території Житомирської єпархії знаходиться 116 недільних шкіл, 2 бібліотеки духовної літератури, які розміщені в Спасо-Преображенському кафедральному соборі м. Житомира та у Свято-Анастасіївському Житомирському ставропігійному жіночому монастирі.

Клір Житомирської єпархії за минулий рік поповнився на 8 священнослужителів.

Рукоположено 6 священиків та 2 диякона

За 2018 рік, 6 кліриків вибуло з Житомирської єпархії

З других єпархій до нас прибуло 4 клірика

За штат у 2018 році, згідно поданого прохання почислено 11 кліриків

У минулому році було заборонено 4 священослужителя нашої єпархії

За минулий рік померли 2 клірика нашої єпархії

ВИЗНАЧНІ ПОДІЇ

Головною подією минулого року стало засідання архієрейського собору Української Православної Церкви, який остаточно підкреслив внутрішнє єдинство та статус нашої Церкви. Засідання відбулося 13 листопада на території Києво-Печерської Лаври. Собор прийняв низку рішень, які є дуже важливими для нашого буття, та ще раз підкреслив статус Української Православної Церкви та її основні напрямки діяльності.

Собор єпископів, заслухавши Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія про виклики, що постали протягом останнього часу перед Українською Православною Церквою, ухвалив таке:

1.Українська Православна Церква, яка є канонічною та визнаною Помісними Православними Церквами, звершуючи своє служіння Богу і народу України, принципово підтримує незалежність та територіальну цілісність України. Українська Православна Церква присутня в усіх регіонах України та об’єднує як підконтрольні, так і непідконтрольні українській владі території, переживаючи разом зі своїм народом усі радощі й страждання.

2. Українська Православна Церква є самокерованою, наділеною всіма правами незалежності та самостійності, які на сьогодні потрібні для плідного служіння Богу та народу України.

3. Українська Православна Церква завжди послідовно виступала за зцілення розколу, за відновлення церковної єдності, тобто за єдину Церкву. Однак, відновлення єдності Українського Православ’я не повинно означати перетворення Церкви на елемент політики чи пропаганди, оскільки це суперечить природі Церкви. Переконані, що подолання церковного розділення має відбуватися без втручання державних, політичних та інших зовнішніх сил.

4. Собор єпископів виступає проти будь-яких спроб змінити назву Української Православної Церкви, про що вже заявляється першими особами держави, та інших проявів дискримінації віруючих Української Православної Церкви на законодавчому рівні. У разі прийняття відповідних законопроектів Верховною Радою України, Українська Православна Церква буде захищати свої права всіма законними засобами, які передбачені «Основами соціальної концепції Української Православної Церкви», законодавством України та Європейською Конвенцією з прав людини.

5. Собор єпископів Української Православної Церкви вважає, що рішення Священного Синоду Константинопольського Патріархату від 11 жовтня 2018 року стосовно українського церковного питання є недійсними та такими, що не мають жодної канонічної сили. Зокрема, рішення про встановлення юрисдикції Константинопольського Патріархату на території України є наслідком спекулятивного трактування церковної історії. А рішення про зняття анафеми та інших церковних заборон із лідерів розколу та визнання дійсності псевдохіротоній, які були звершені ними під час перебування в розколі, є наслідком спотвореного тлумачення православних канонів. Історія Православної Церкви не знає випадків подолання розколу шляхом його простої легалізації. Прийнявши такі антиканонічні рішення, визнавши розкольників у сущому сані,

6. Константинопольський Патріархат, згідно з церковними правилами, сам став на шлях розколу. У зв’язку з цим, євхаристичне спілкування Української Православної Церкви з Константинопольським Патріархатом на даний час є неможливим і припиняється.

7. Вважаємо неприпустимим незаконне втручання Константинопольського Патріархату у внутрішні справи іншої Помісної Церкви та намагання вирішувати українське церковне питання за участі державної влади і розкольників, ігноруючи голос канонічної Української Православної Церкви. Натомість із прикрістю констатуємо, що сотні тисяч звернень вірян нашої Церкви до Патріарха Варфоломія із закликом не узаконювати розкол під приводом створення автокефалії так і залишилися без уваги.

8. Собор єпископів наголошує, що процес надання так званого Томосу про автокефалію є штучним, нав’язаним ззовні, не відображає внутрішньої церковної необхідності, не принесе реальної церковної єдності та поглибить розділення і посилить конфлікти серед народу України. За таких умов долучення єпископату, духовенства та мирян Української Православної Церкви до цих процесів вважаємо неможливим.

9. Українська Православна Церква принципово дотримується канонічного підходу до подолання церковного розділення. В основі цього підходу лежить необхідність покаяння тих, хто повертається з розколу. Двері Церкви ніколи не зачинялися перед тим, хто хоче бути у духовній єдності з Христом.

10. Собор єпископів констатує, що незаконні дії Константинопольського Патріархату призводять до глибокої церковної кризи як в Україні, так і в світовому Православ’ї. Молимося, щоб голос багатомільйонної пастви Української Православної Церкви був почутим, а вчинені дотепер Константинопольським Патріархатом дії були виправлені.

11.Собор єпископів закликає Константинопольський Патріархат до діалогу з Українською Православною Церквою за братньої участі всіх Помісних Православних Церков із метою соборного вирішення цієї проблеми.

12. Собор єпископів просить Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія звернутися до Предстоятелів Помісних Православних Церков з приводу кризової ситуації, що склалася в церковному житті України внаслідок незаконного втручання Константинопольського Патріархату.

13. Собор єпископів закликає всіх чад Української Православної Церкви посилити молитви, зберігати єдність між собою та вірність Святій Христовій Церкві і не боятися можливих випробувань, пам’ятаючи слова Господа і Спасителя нашого Іісуса Христа: «Будьте мужніми, бо Я переміг світ» (Ін. 16:33).

12 листопада, за день до засідання архієрейського собору, у Житомирському єпархіальному управлінні відбулось засідання єпархіальної ради, в якому взяли участь благочинні Житомирської єпархії. Під час зібрання клірики Житомирської єпархії враховуючи останні церковні події одноголосно висловили підтримку Предстоятелю УПЦ Блаженнішому Митрополиту Онуфрію!

У минулому році відбулося декілька важливих засідань Священного Синоду Української Православної Церкви, який давав відповіді на виклики та питання, які повставали перед нашою Церквою. Серед найбільш важливих рішень і постанов можна виділити наступні:

Серед основних положень можна виділити наступне:

1.Звернення до єпископату, духовенства, чернецтва та мирян Української Православної Церкви з приводу ініціатив щодо «надання Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні» від 25 травня 2018 року. У зверненні необхідно наголосити на слідуючих тезах:

  • - Українська Православна Церква до сьогодні не отримувала від Константинопольського патріархату жодних офіційних повідомлень з приводу цього питання. Разом з тим нам відомо, що Помісні Православні Церкви світу також не отримували з Константинополя офіційних листів, що стосувалися б даного питання.
  • - На прохання Предстоятелів Помісних Православних Церков, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звернувся до них з листами, у яких проінформував про поточну ситуацію в українському Православ’ї, а також виклав відношення Української Православної Церкви до ініціатив надання «Томосу про автокефалію». На сьогодні відомо, що Предстоятелі та Собори єпископів Помісних Православних Церков висловлюють насторожене та негативне ставлення до надання згаданого Томосу як засобу подолання розколу в українському Православ’ї. Зокрема, серед Помісних Церков спільною є думка про необхідність повернення схизматичних церковних груп до лона канонічної Церкви, що дозволить обговорювати питання статусу єдиної канонічної Церкви. Така позиція Помісних Православних Церков світу співпадає з позицією нашої Церкви.
  • - Українська Православна Церква від початку виникнення розколу послідовно виступала за відновлення церковної єдності. Однак, на наше глибоке переконання, шлях до відновлення церковної єдності і до можливого автокефального статусу не повинен пролягати через легалізацію розколу і підміну ним Церкви Христової
  • - відсутність канонічної свідомості та послуху Церкві, відсутність соборного обговорення важливих церковних питань, нестача терпіння та взаєморозуміння, гордість, а також втручання політичних чинників у церковні питання – все це веде не до церковної єдності, а лише до розколів. А тому, це хибний шлях, яким не повинна йти Церква Христова.
  • - Автокефальний статус має суто технічний церковний характер, який полягає у сприянні проповіді Євангелія на території окремої держави, і не може бути інструментом у геополітичній боротьбі. Разом з тим, автокефальний статус надається всій Церкві в рамках певної території. У зв’язку з цим необхідно усвідомлювати, що поява іншої паралельної юрисдикції в Україні може породити нові протистояння всередині нашого народу, що не тільки загрожуватиме безпеці держави, але й поставить під питання можливість майбутньої єдності Церкви в Україні. Наш народ може бути розділений надовго, якщо не назавжди.
  • - Вихід з цієї ситуації ми вбачаємо у відновленні церковної єдності в Україні, а не в закріпленні церковного розділення шляхом встановлення паралельної церковної юрисдикції. Ми розділяємо стурбованість державної влади України наявністю церковного розколу в нашій країні. Втім вважаємо, що для успішного вирішення цієї проблеми потрібні інші умови, зокрема мир і стабільність у нашій Державі. Ми завжди сприяли та будемо сприяти Державі у питаннях морального та патріотичного виховання, але виступаємо проти використання Церкви в геополітичній боротьбі. Засвідчуємо відкритість і готовність до будь-якої конструктивної співпраці та діалогу з метою досягнення церковної єдності.

2. У засіданні Священного Синоду від 25 вересня, у зв'язку з втручанням Константинопольського патріарха у справи УПЦ та призначення «екзархів» до Києва.

УХВАЛИЛИ:

  • Висловити занепокоєння призначенням Константинопольським Патріархатом «екзархів» до Києва і вважати це призначення грубим втручанням у внутрішні справи Української Православної Церкви та порушенням її канонічної території.

  • Закликати Патріарха Константинопольського Варфоломія припинити втручання у внутрішні справи Української Православної Церкви та не порушувати її канонічну територію.

  • Вважати діяльність «екзархів» Константинопольського Патріархату антиканонічною та такою, що порушує міжконфесійний мир в Україні.

  • «Екзархи» Константинопольського Патріархату архієпископ Памфілійський Даниїл та єпископ Едмонтонський Іларіон мають покинути канонічну територію Української Православної Церкви.

  • Єпископату Української Православної Церкви призупинити співслужіння з ієрархами Константинопольського Патріархату.

  • Кліру, чернецтву та вірянам Української Православної Церкви посилити свої молитви за збереження єдності Святого Православ’я.

У минулому році Священний Синод у засіданні від 25 вересня прославив Тригірську ікону Божої Матері.

Священний Синод у засіданні від 7 грудня ухвалив слідуючі важливі рішення з приводу втручання державної влади в церковне життя в Україні та проведення так званого об’єднавчого собору:

  • Зазначити, що попри неодноразові звернення Української Православної Церкви, державна влада в Україні продовжує грубо втручатися в церковне життя.

  • Констатувати, що на підставі Постанови Собору єпископів Української Православної Церкви від 13 листопада 2018 року, Українська Православна Церква, як і інші Помісні Православні Церкви, не визнає рішень Константинопольського Патріархату від 11 жовтня 2018 року, зокрема щодо поширення юрисдикції Константинопольського Патріархату на територію України, зняття анафеми, церковних заборон та поновлення в ієрархічному та священному сані очільників церковних розколів в Україні.

  • Наголосити, що Константинопольський Патріарх не має жодного канонічного права скликати будь-яке зібрання в Україні і викликати на нього архієреїв Української Православної Церкви.

  • Вважати запланований «об’єднавчий собор» незаконним зібранням, оскільки в ньому братимуть участь представники розкольницьких угрупувань.

  • У зв’язку з цим та на підставі Постанови Собору єпископів Української Православної Церкви від 13 листопада 2018 року, єпископату, духовенству, чернецтву і мирянам Української Православної Церкви брати участь у так званому об’єднавчому соборі не благословляється.

  • Висловити занепокоєння чисельними випадками тиску на Преосвященних Української Православної Церкви з метою примусити їх взяти участь у так званому об’єднавчому соборі, що є прямим спонуканням до порушення архієрейської присяги, яку єпископи зобов’язувалися дотримуватися навіть під загрозою смерті.

  • Звернути увагу, що Українська Православна Церква не уповноважує нікого з числа єпископату, духовенства, чернецтва та мирян представляти Українську Православну Церкву на так званому об’єднавчому соборі.

  • Наголосити, що відповідно до Статуту про управління Української Православної Церкви, Собор Української Православної Церкви скликається Предстоятелем Української Православної Церкви, яким є Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.

  • Підкреслити, що станом на сьогодні жодних рішень про скликання Собору Української Православної Церкви не ухвалювалось.

  • Українська Православна Церква вважатиме будь-які рішення так званого об’єднавчого собору недійсними та такими, що не матимуть жодної юридичної та канонічної сили.

Священний Синод констатував, що з боку органів державної влади вчиняються безпідставні кримінальні переслідування та здійснюється тиск на єпископат, духовенство та вірних Української Православної Церкви з метою примусити їх взяти участь у так званому об’єднавчому соборі. Синод постановив вважати такі дії порушенням конституційного права громадян України на свободу віросповідання.

Дуже важливим є звернення Священного Синоду УПЦ від 17 грудня з приводу проведення 15 грудня так званого «об’єднавчого собору». У зверненні слід наголовити на наважливіших тезах:

  • - Зібрання яке відбулось 15 грудня до Української Православної Церкви не має жодного відношення. Для нашої Церкви по суті нічого не змінилося, оскільки розкольники так і залишилися у розколі, а Українська Православна Церква залишається істинною Церквою Христовою в Україні. Ніхто у світі не піддає сумніву дійсність єпископських та священицьких рукоположень духовенства Української Православної Церкви і благодатність звершуваних у нашій Церкві Таїнств, чого не можна сказати про новостворену структуру.
  • - Дуже прикро констатувати те, що одним з ініціаторів сьогоднішніх випробувань для Української Православної Церкви став Константинопольський Патріархат, який аргументує своє право втручатися в наші церковні справи тим, що наша Церква колись перебувала в його юрисдикції. У зв’язку з цим, хотіли б нагадати, що Руська Православна Церква вимушено проголосила свою автокефалію внаслідок зради Константинопольським Патріархатом православної віри та підписання унії з Римом на Ферраро-Флорентійському соборі у 1439 році. Ця духовна зрада православної віри стала головною причиною відділення від Константинополя і Київської Митрополії. Унія зробила надлом у церковних відносинах та визвала недовіру, які пізніше були усугублені тим, що протягом століть у найбільш важкі часи випробувань для Православ’я в наших землях від Константинопольської Церкви не було належної пастирської опіки та допомоги. Київська Митрополія, будучи знесиленою від релігійного протистояння з уніатами, спустошеною від воєн, особливо після Брестської унії 1596 року, з метою збереження православної віри увійшла до складу Руської Православної Церкви в кінці XVII століття. Тому сьогодні Константинопольський Патріархат не має жодних моральних та канонічних прав втручатися у внутрішні справи і духовне життя Української Православної Церкви. Більше того, дії Константинопольського Патріархату вже спричинили те, що можливість відновлення єдності православних в Україні відкинута надовго, якщо не назавжди.
  • - Священний Синод звернувся з проханням й надалі берегти чистоту Святої Православної віри, берегти духовну єдність у нашій Святій Українській Церкві, яка є канонічною наслідницею древньої Київської Митрополії, що постала молитвами святого апостола Андрія Первозванного та трудами святого рівноапостольного князя Володимира, і в якій жили та догоджали Богу наші славні предки.
  • - Синод закликав всіх вірних чад нашої Церкви молитися за тих, хто не розуміючи цього, ненавидить нас та нашу Церкву. Нехай Господь їм простить. А ви любіть свою Церкву, любіть нашу Батьківщину Україну і робіть усе для того, щоб на нашій землі і серед нашого народу був мир, терпіння, злагода і справжня християнська любов.

У минулому році ми святкували 1030-річчя Хрещення Київської Русі. З нагоди святкування, 27 липня напередодні пам'яті святого рівноапостольного великого князя Володимира у місті Києві відбувся урочистий молебень. Богослужіння традиційно пройшло на Володимирській гірці, біля пам'ятника Хрестителю Русі.

Разом із предстоятелем УПЦ Блаженнішим митрополитом Онуфрієм молились представники Помісних Церков світу, єпископат і духовенство усіх єпархій нашої країни, а також тисячі православних паломників, в тому числі із Житомирської єпархії.

Після завершення молебня відбувся маштабний святковий хресний хід від Володимирської гірки до Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

Вірні Житомирської єпархії, понад 3000 осіб мали змогу пройти хресною ходою, помолитися за мир в нашій Україні та взяти участь у святкових богослужіннях.

28 липня 2018 року, в день пам'яті святого рівноапостольного великого князя Володимира ми взяли участь у торжествах з нагоди ювілею у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі. Богослужіння відбулось просто неба напроти Успенського собору обителі.

Святкову літургію очолив Предстоятель УПЦ Блаженніший Митрополит Онуфрій. Його Блаженству співслужили представники Помісних Церков світу, ієрархи та духовенство Української Православної Церкви. Разом із архіпастирями та пастирями молились тисячі паломників.

У минулому році ми вперше в історії святкували день пам’яті собору всіх святих землі Житомирської. Священний Синод УПЦ благословив встановити день святкування Собору святих землі Житомирської 25 серпня у день пам’яті святого священномученика Павла Житомирського.

У цей день ми молитовно шануємо пам’ять святих:

  •  свт. Серафима (Соболева), архієпископа Богучарського, Софійського чудотворця;
  •  свт. Мардарія (Ускоковича), єпископа Сербської Православної Церкви в США;
  •  сщмч. Фаддея (Успенського), архієпископа Тверського;
  •  сщмч. Прокопія (Титова), архієпископа Херсонського;
  •  сщмч. Аркадія (Остальського), єпископа Бежецького;
  •  сщмч. Амвросія (Гудко), єпископа Сарапульського;
  •  сщмч. Парфенія (Брянських), єпископа Ананьївського;
  •  прмч. Макарія (Токаревського), архімандрита Овруцького, Канівського, ігумена Пінського, Переяславського чудотворця;
  •  сщмч. Олександра Хотовицького, протопресвітера;
  •  сщмч. Максима Сандовича, пресвітера;
  •  сщмч. Арефу Насонова, пресвітера;
  •  сщмч. Мирона Ржепика, пресвітера;
  •  сщмч. Павла Гордовського, пресвітера;
  •  сщмч. Василія Малахова, пресвітера;
  •  мч. Миколая Варжанського;
  •  мц. Віру Трукс.

У день свята у житомирському Спасо-Преображенському кафедральному соборі було звершено святкову Божественну літургію. Розділити радість свята за богослужінням прибули: архієпископ Фастівський Даміан, єпископ Туровський і Мозирський Леонід (Білорусія), єпископ Макарівський Гедеон, а також близько сотні кліриків Житомирської єпархії.

Під час літургії єдиними устами всі молились за мир в Україні.

Після завершення літургії відбувся хресний хід навколо собору із іконою собору святих та честними мощами святого священномученика Павла Житомирського.

5 вересня 2018 року, у Свято-Успенському архієрейському соборі м.Житомира відбулись святкові урочистості з нагоди шанування чудотворної ікони Божої Матері "Подільська".

Всі священики Житомирської єпархії взяли участь у літургії та причастились святих Христових Таїн.

Після закінчення Євхаристії відбувся щорічний загальноєпархіальний хресний хід із шанованим в цей день образом Божої Матері. Архієреї, духовенство та тисячі мирян пройшли центральними вулицями міста Житомира від Успенського собору на Подолі до Свято-Хрестовоздвиженського кафедрального на Замковій горі, і подібно повернулись назад.

Під час хресної ходи ми звершили заупокійну молитву за Героїв України на соборній площі обласного центру. Перед Свято-Хрестовоздвиженським собором було звершено молебень та прочитано молитву за мир в Україні.

9 червня минулого року у Хрестовоздвиженському кафедральному соборі міста Житомира віруючі зустрічали велику святиню - ковчег із чесними мощами святого Олексія чоловіка Божого. Мощі привезені зі святої гори Афон і деякий час перебували у м.Києві в храмі святителя Михаїла, першого митрополита Київського. Настоятель храму, благочинний лікарняних храмів столиці протоієрей Роман Барановський подарував чесні мощі житомирянам.

25 червня у Свято-Хрестовоздвиженському кафедральному соборі ми урочисто зустрічали святиню привезену для поклоніння - ковчег із чесними мощами святих священимученика Киприяна та мучениці Іустини.

У минулому році ми двічі з паломницьким візитом відвідали Польську Православну Церкву. 4 березня, в день пам'яті Собору Києво-Печерських святих, перебуваючи у Любліні (Польша), ми взяли участь у звершенні Божественної літургії в Спасо-Преображенському кафедральному соборі.

Після літургії ми відвідали визначні місця м. Любліна, побували у храмі святих жон-мироносиць, який знаходиться на території місцевого православного кладовища, завітали до місцевого православного будинку престарілих, яким опікується Люблінська єпархія Польської Православної Церкви та побували у Хрестовоздвиженському храмі, який діє при будинку.
На завершення ми оглянули Люблінський королівський замок, зокрема каплицю Святої Трійці, яка славиться поєднанням двох культур - готичного стилю в архітектурі та фресками у візантійському стилі.

12-13 квітня минулого року ми вдруге з паломницьким візитом відвідали Люблінську єпархію Польської Православної Церкви.

У перший день візиту ми відвідали Свято-Успенський храм у Грубешові.

Наступного дня звершили літургію у Свято-Покровському жіночому монастирі в с. Турковичі, де знаходиться відома і шанована далеко за межами єпархії чудотворна ікона Матері Божої. Владикам співслужили священики Люблінської єпархії та гості у священному сані.

Після закінчення богослужіння відбувся урочистий пасхальний хресний хід. Згодом архієпископ Авель прийняв від архієреїв, духовенства та мирян вітання з нагоди ювілею - 60-річчя з Дня народження.

11 травня минулого року на запрошення єпископа Туровського і Мозирського Леоніда, ми відвідали Білоруську Православну Церкву та взяли участь у святкових урочистостях з нагоди Дня святкування святителя Кирила, єпископа Туровського.
Святкова літургія, котру очолив митрополит Мінський і Заславський Павел була звершена у Турові, в особливому павільйоні над залишками фундаменту древнього кафедрального собору, який у XIII столітті був зруйнований внаслідок землетрусу.

У вересні минулого року ми звершили паломницьку поїздку у США. 20 вересня, напередодні свята Різдва Пресвятої Діви Богородиці, ми мали нагоду відвідати Свято-Миколаївський чоловічий монастир м. Форт Майерс, штат Флорида.

У співслужінні настоятеля обителі архімандрита Олександра (Беля) та насельників звершили святкове Всенічне бдіння.

21 вересня, в день свята Різдва Пресвятої Діви Богородиці, звершили святкову Божественну літургію.

Вітаючи настоятеля та насельників на молитовну згадку ми передали у дарунок обителі частичку мощей святого священомученика Павла Житомирського.

24 вересня, у неділю перед Воздвиженням, ми звершили літургію у соборі на честь блаженної Матрони Московської у м. Маямі.

Наприкінці богослужіння, вітаючи присутніх із воскресним днем передали у дар собору частичку мощей святого священомученика Павла Житомирського.

27 вересня 2018 року, в день свята Воздвиження чесного і Животворящого Хреста Господнього ми відвідали самий населений район Нью-Йорка - Бруклін.

Накануні свята Воздвиження Хреста Господнього взяли участь у святковій Всенічній із чином Воздвиження Хреста у Бруклінському Синодальному соборі. Ми співслужили Первоієрарху Митрополиту Східно-Американському і Нью-Йоркському Іларіону.

В сам день торжества звершили літургію у соборі на честь пророка і Предтечі Іоанна в Брукліні.

У нелегкий час для нашої народу та Церкви, ми використовуємо кожну можливість, щоб допомогти дітям-сиротам, військовим, учасникам АТО, їхнім сім’ям, переселенцям, жертвам збройної агресії, бідним та обездоленим та людям які відбувають покарання. Житомирська єпархія бере активну участь у соціальному служінні, просвітницькій діяльності. Представники єпархії відвідують всі державні заходи. Духовенство духовно окормляє військові частини, інші збройні формування, медичні заклади, пансіонати які розташовані на території нашої єпархії.

У минулому році клірики єпархії неодноразово відправляли допомогу у зону АТО, зустрічались з волонтерами військових госпіталів та допомагали воїнам, які перебували на лікуванні. Священики єпархії неодноразово звершували відспівування військових, які загинули у зоні бойових дій.

9 січня минулого року, на третій день свята Різдва Господа нашого Ісуса Христа, у Житомирському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. І.Кочерги відбувся щорічний, уже сьомий благодійний вечір колядок та різдвяних віншувань.

Ще до початку свята великий хол театру наповнився народом, сотні житомирян та гостей із різних куточків Житомирщини прибули аби не тільки послухати колядки, але і долучитися до благодійної акції по збору коштів для літнього оздоровлення дітей учасників АТО, дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.

У минулому році під час благодійних вечорів колядок наша єпархія зібрала більше 150000 гривень.

Минулоріний дитячий табір для вищезгаданих дітей діяв з 16 по 29 липня. Табір розмістився на базі оздоровчого санаторію у мальовничому селищі Дениші. Загалом оздоровитись, весело провести час, духовно вдосконалитись і більше пізнати Бога мали можливість 22 дитини: 13 дівчаток і 9 хлопчиків.

У таборі кожен день розпочинався із молитви, читання і тлумачення Євангелія. Також священик розповідав дітям притчі і відкривав їх глибокий та цікавий зміст. Чотири рази на день учасників табору смачно кормили і до сну дітки також відходили із спільною молитвою.

Важливим було і те, що цілодобово у таборі знаходився священик, три вихователі та лікар. За час перебування на оздоровленні діти відвідали Спасо-Преображенський чоловічий Тригірський монастир, де посповідались і причастились, Спасо-Преображенський кафедральний собор м. Житомир, у якому побували на дзвіниці та вклонились святиням, масляний завод "Рудь", на якому посмакували морозивом, Свято-Покровську парафію обласного центру, де зустрілись із духівником Житомирської єпархії архімандритом Гавриїлом (Вардаєв), Свято-Анастасіївський жіночий монастир і Свято-Петро-Павлівський храм у Новогуйвинську, музей природи і краєзнавства та багато інших цікавих місць.

У самому ж таборі дітвора гралась у цікаві ігри. Діти відвідували басейн, а ввечері разом співали пісні і спілкувались на різні теми сучасності.

У часі перебування в таборі його вихованці мали змогу зібрати бали, на які потім отримали подарунки. Останній день табору відбувся в лісі, біля річки та вогнища.

У радості, піднесенні та нових враженнях дітки залишили табір у великій вдячності.

3 квітня минулого року, ми взяли участь у святкових урочистостях з нагоди 15-річного ювілею Житомирської дитячої організації "Все робимо самі".
Представникам організації ми вручили сертифікат та привітали з ювілеєм.

Від організації ми отримав Подяку за сприяння в розбудові громадянського суспільства на Житомирщині і допомогу малобапезпеченим верствам населення!

11 вересня ми відвідали інклюзивні олімпійські ігри "Крок до успіху" у Житомирській ЗОШ №17. У спортивних змаганнях взяли участь дітки з особливими потребами.

Долаючи власні страхи діти показали чудові, а місцями вражаючі результати. Всі учасники спортивного заходу отримали подарунки. Переглянувши змагання ми вручили у подарунок електричну бігову доріжку для хворої на ДЦП семирічної Софії Виговської.

12 листопада ми відвідали святковий ювійлейний п'ятий великий Бал благодійників, який відбувся у Житомирському драмтеатрі ім. І. Кочерги. Свято відбулося на основі Житомирської міської дитячої громадської організації "ВСЕ РОБИМО САМІ".
Під час церемонії урочистого нагородження за благодійність ми отримали "Сертифікат Посла миру".

7 грудня 2018 року, в день пам'яті святої великомучениці Катерини ми звершили Божественну літургію у домовому храмі на честь святого праведного Никодима у приміщенні Житомирського єпархіального управління.

Особливістю літургії стала присутність діток з обмеженими можливостями із вище згаданої організації.

З сумом необхідно згадати і про прикрі провокації і фальсифікації, завдяки яким певні люди мали на меті розпалити міжконфесійну ворожнечу та порушити права віруючих нашої єпархії.

24 червня, по вулицях та на територіях православних храмів УПЦ міста Житомира були розповсюдженні фальшиві листівки ніби із посланням митрополита Житомирського і Новоград-Волинського Никодима з закликами до створення так званої єдиної помісної Церкви. Текст цих листівок викликає подив, сум і тривогу.

В першу чергу, люди, які писали це звернення, мали на меті спровокувати в середині Житомирської єпархії Української Православної Церкви непорозуміння та роз’єднання, посіяти недовіру до священноначалія та примусити нас усіх відволіктись від молитов у воскресний день.

Прикрим інцидентом було і інше звернення ніби то від нашого імені, яке було розіслано багатьом священникам нашої єпархії. У зверненні невідомі люди від нашого імені закликали припинити поминання патріарха Кирила, посилаючись ніби то на благословення предстоятеля нашої Церкви блаженнішого митрополита Онуфрія.

18 листопада після завершення недільного богослужіння, близько обідньої пори, поблизу Спасо-Преображенського кафедрального собору у Житомирі зібралось близько десятка так званих активістів із двома плакатами із закликами про підтримання томосу.

У цей час у соборі зібрались священики та декілька сотень вірян, причому їхня присутність була добровільною, адже ніяких попереджень про збір не було.

Після завершення молебня ми звернулися до присутніх у соборі із промовою, запевнили всіх у своїй відданості УПЦ та її Предстоятелю та закликали духовенство і мирян посилити молитви .

Після певного проміжку часу так звані активісти розійшлися.

3 грудня 2018 року, у приміщенні Житомирського єпархіального управління та у приватній квартирі священнослужителя нашої єпархії правоохоронні органи звершили обшук.

Як пояснили представники правоохоронців, нібито підставою для повного обшуку приміщення стало вилучення друкованої продукції (газети, листівки з елементами агітаційного змісту, що зможуть спричинити розпалювання міжконфесійної ворожнечі), про це йдеться у постанові, яка була надана працівникам єпархіального управління. Провівши детальний обшук правоохоронці вилучили всю єпархіальну компютерну техніку, флеш-накопичувачі, вінчестер із камер відеонагляду, компютерні диски.

Традиційно, кожного місяця у нас проводяться засідання єпархіальної ради, на якій обговорюються насущні питання життя нашої єпархії. На засіданні піднімаються різні питання, серед яких хотів би наголосити на слідуючих:

  • 1. Дисципліна (аморальна поведінка, непослух, пияцтво, куріння, гульки).
  • 2. Кожен священик зобов’язаний двічі на рік прибути на прийом до керуючого та надати звіт про стан справ на парафії.
  • 3. Священики зобов’язані щонеділі (понеділок) звітувати благочинному про стан справ парафії.
  • 4. Якщо священики не звершують вечірнє богослужіння на своїх парафіях, накануні недільних та святкових днів, вони зобов’язані бути присутніми на вечірніх богослужіннях у тих храмах, де вони звершуються. (контроль благочинним).
  • 5. Священики мають гуртуватися по районах. (Відвідувати спільні богослужіння).
  • 6. Належна підготовка священиків до богослужінь.
  • 7. Духівникам благочинь звернути увагу на сповідь матушок.
  • 8. Читання псалтиря в період постів.
  • 9. Вечори колядок.

У поточному році Ми відвідали слідуючі єпархії УПЦ:

  • Вінницьку єпархію –2;
  • Київську єпархію –15 ;
  • Володимир-Волинську єпархію –7;
  • Хмельницьку єпархію –1;
  • Рівненську єпархію –1;
  • Овруцьку єпархію – 1;
  • Тернопільську єпархію – 1;
  • Білоруську Православну Церкву – 1;
  • Польську Православну Церкву – 2;
  • Руську Православну Церкву за кордоном (США) – 1.

Богослужбове життя

Головна справа священика, в якому його ніхто замінити не може, - це служіння літургії. Архієрейським чином у 2018 році було відслужено 147 літургій.

ВИСНОВОК

Дорогі отці!

У доповіді було перераховано основні події і моменти нашої роботи за минулий рік. Доповідь чітко показала обсяги і напрямки пастирської роботи нашої єпархії.

Перш за все нам необхідно піднести подячну молитву Богу за всі послані блага і щедроти для допомоги нам у несенні нашої священної місії . Будемо надалі з Божою допомогою ревно трудитися на славу Святої Церкви.

Сьогодні для Церкви наступили важкі часи. Частими є факти залякування віруючих, захоплення церков, наклепи на духовенство. Але ми не повинні цього боятися так як з нами

Господь наш Іісус Христос — Глава Церкви. З нами благодать Святого Духа. Церква переживала ще й гірші часи. І в цей час не можна бути бездіяльними, а потрібно ще більше посилити труди для утвердження Церкви Христової. Нехай всім нам допоможе Господь Бог!

Від щирого серця хочу виразити всьому духовенству вдячність за жертовні і старанні труди на благо Святої Церкви.

Користуючись цією можливістю, тепло вітаю вас з наступаючим великим святом Різдва Христового. Прошу передати моє вітання і благословення всім прихожанам.

Благодать Господа Нашого Іісуса Христа і Його всесильна допомога нехай супроводжує всіх нас у служінні Святій Церкві Христовій.

Митрополит Житомирський і Новоград-Волинський.